Із важливими
змінами в державі , суспільстві відбуваються , відповідно , і зміни в освітній
галузі. Сучасне життя вимагає від нас педагогів , «нових» випускників , які
значною мірою відрізнялися б від своїх попередників. Вони повинні вийти зі стін
навчальних закладів не лише з належним багажем
знань, а й мати чітко сформовану життєву компетентність як самоздатність
особистості до рішучих оптимальних дій, основою яких будуть знання, досвід,
цінності , здобуті за час навчання . Це сприятиме подальшій повній реалізації
особистості кожної дитини .
Це спричинило появу нових , активних,
методів і прийомів , що ґрунтуються на засадах проблемного навчання . Учень
повинен стати не пасивним слухачем у навчально-виховному процесі, а активним
його учасником. У цьому
ж провідна роль відводиться вчителеві: саме він повинен підібрати дієві форми ,
методи і прийоми навчання . Серед прогресивних методів виділяємо методи
проблемного навчання , евристичної бесіди, ділової гри , дискусії , мозкового
штурму та інші.
Для формування творчого мислення учнів
потрібно поставити його в умови першовідкривача , дослідника , вчити аналізувати
, співставляти вже відомі поняття з теми з виучуваними , самостійно формулювати
визначення . Продуктивну мотивацію учіння дітей , що спричинюється проблемними
ситуаціями, характеризують такі елементи мислення, як оригінальність висновків
, нестандартність відповідей , швидкість та доцільність мовленнєвих дій ,
відчуття проблеми , здатність виявити нові сторони об’єкта дослідження,
генерувати нові ідеї , гіпотези; економічність і гнучкість мислення ; уміння
класифікувати, узагальнювати , синтезувати, трансформувати минулий досвід для
одержання нових знань; критичність і самостійність мислення , стійкість і
глибина знань.
Розглянемо особливості такого підходу
до навчально-виховного процесу на уроках української мови під час засвоєння
учнями теми «Синтаксис».
Евристичний метод допомагає поетапно і
поступово вводити учнів в атмосферу самостійного пошуку й розв’язання окремих
питань з виучуваної теми . Цей метод можна застосовувати тільки тоді, коли
вчитель має можливість спертися на раніше набуті знання або особистий
досвід школярів. Шляхом реалізації цього
методу найчастіше є постановка проблемних питань, що спонукають учнів до
активного мислення, викликають зацікавленість у вивченні певної теми. Наприклад
, при вивченні у 8 класі теми «Синтаксис», зокрема під час оволодіння учнями
знаннями про відокремлене означення, вчитель може підвести школярів до
самостійного формулювання правил відокремлення означень, виражених
дієприкметниковим зворотом , зважаючи на уже відомий їм матеріал про
дієприкметниковий зворот та правила його виділення на письмі.
Використання методу мозкової атаки
спонукає учнів до колективного розв’язання сформульованої вчителем проблеми
шляхом генерації ідей. Принцип цього методу: повна відсутність критики,
заохочення ідей , рівноправність учасників ,велика кількість різноманітних
рішень протягом невеликого проміжку часу для подальшого їх обговорення та
оцінювання.
Так , під час засвоєння учнями матеріалу про типи підрядних частин складного
речення учням можна запропонувати висловити ідеї щодо того , як не помилитись у
визначенні типу частин складнопідрядного речення. І , як результат проведеної
роботи , клас колективно складає план-схему аналізу складнопідрядного речення.
Звичайно , у процесі такої роботи учні свідомо й міцно засвоюють навчальний
матеріал , розвивається їх розумова діяльність.
До ефективних методів навчання відносимо
й метод ділової гри , що сприяє активізації та інтенсифікації діяльності учнів.
Мета використання навчальної гри – надати школярам можливість закріпити ті чи
інші навички , акцентувати увагу на певному понятті чи терміні, навчитись їх
використовувати у постійній практиці.
Завдання вчителя при застосуванні ділової гри в навчанні
полягає в підпорядкуванні її конкретній дидактичній миті . Структура гри може
мати такі етапи: підготовка до гри (визначення вчителем теми, плану, змісту,
навчальних завдань; відбір і опрацювання учнями навчального матеріалу) ;
організація (розподіл ролей, отримання завдань і визначення шляхів їх
розв’язання, ознайомлення з правилами гри) ; хід гри (спостереження за
перебігом гри , формування навичок спілкування, умінь розв’язувати проблемні
ситуації, висувати гіпотези й захищати їх) ; аналіз гри й підбиття підсумків
(оцінювання роботи учасників гри).
Кожен учень , отримуючи роль , перевтілюється
у дійову особу навчального процесу-гри. Це сприяє широкому розкриттю творчості
дітей ,свободи фантазії , розвитку таких рис особистості , як доброта ,
ввічливість, ґречність. Під час закріплення учнями нового матеріалу можна
запропонувати їм завдання такого характеру:
А)уведення певних синтаксичних
конструкцій у текст : речень з однорідними членами, вставних слів чи вставлених
конструкцій, звертань , відокремлених членів речення та інше( залежно від
виучуваної теми);
Б)конструювання речень за поданими
схемами;
В)уявити себе у ролі редактора й
виправити наявні помилки у реченні чи тексті , запропонованому вчителем;
Г)уявити себе у ролі вчителя, поставити
запитання товаришеві з теми, рецензувати його відповідь, поставити оцінку;
Д)моделювання речень.
Міцному засвоєнню учнями програмового
матеріалу з української мови сприяє проведення на уроках навчальних дискусій ,
що передбачають організацію вчителем тематично спрямованої суперечки .
Надзвичайно важливо навчити учнів вільно та свідомо оперувати в дискусії науковими
поняттями і термінами , узагальнювати матеріал, формулювати гіпотези. Успіху
дискусії в класі передує створення таких умов : усі учасники дискусії мають
бути підготовлені до неї , дискусія має бути спрямована на вирішення проблеми ,
а не на «змагання» її учасників .
Особливу зацікавленість викликає в учнів
пошукова , дослідницька робота з певної теми. Вона може бути використана на
будь-якому етапі уроку. Це і дослідження, проведене вдома самостійно, й
індивідуальна робота на уроці, і колективне вирішення запропонованого вчителем
завдання. Так, під час вивчення у 5 класі теми «Головні члени речення» пропоную
учням речення, в яких їм потрібно визначити головні члени.
1. Про добре діло говори сміло.
2.
Зі степу
пахне житом, стернею.
3.
Для
добрих друзів відчиняю дім.
4.
Любимо
Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем , чистою душею.
5.
За що,
не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм
Після виконання завдань такого характеру учні
приходять до висновку, що існують речення з одним головним членом.
На етапі закріплення учнями матеріалу про
другорядні члени речення діти отримують завдання дослідити поезію щодо частоти
використання в ній другорядних членів речення, провести пералель на літературу
– визначити роль епітетів.
Кущ осінньої калини
Паленіє у
вікні.
Біла нитка
павутини
Пропливає
вдалині.
А під нею
сині-сині
Ріки, наче
неземні.
У ясному
безгомінні
Світ лежить,
немов у сні.
Я люблю такі
хвилини,
І до сліз близькі мені
Ці зворушливі картини,
Ці
останні теплі дні.
На душі – ані хмарини.
Гарно в
рідній стороні.
Кущ осінньої калини
Паленіє у вікні.
М.Луків
Для учнів 9 класу рекомендую
вдома опрацювати окремі твори письменників рідного краю (І.М. Шевченка, К.Г.
Дужої, А.І. Крупка ),знайти і виписати з них речення, які були б прикладами до
виучуваного теоретичного матеріалу.
Важливу роль в активізації розумової
діяльності учнів на уроках української мови відіграють завдання творчого
характеру. Їх можна пропонувати до виконання кожному індивідуально, для пари,
групи та всього класу. Творчі завдання можуть бути різними за змістом.
Наприклад.
А) Під час вивчення у 5 класі
теми « Головні члени речення» можна запропонувати учням завдання в парах:
Висловити
міркування, яке є продовженням думки:»Ми вивчаємо рідну мову, щоб…».
Побудувати діалог, у якому б прозвучали б поради товаришеві щодо
культури спілкування.
Підготувати ланцюжковий переказ тексту, доміркувати його закінчення.
Текст. Увечері над обрієм запалилася перша вечірня
зоря. По всьому небу засяяли, заіскрилися самоцвіти. Вітер зліг, завмер. Раптом
із глибини темного неба зірвалася зоря. Вона була дуже велика, сліпуча. Стало
видно плесо, піщані жовті коси, кожну лозинку на них.
Крім цього, учні
отримують завдання визначити в реченнях граматичні основи.
Б) Учні 8 класу при вивченні речень з однорідними членами отримують такі
творчі завдання:
Написати твір-мініатюру «Мої вподобання»,
використовуючи при цьому речення з однорідними членами.
Написати
твір-опис «Людина, яку прагну
наслідувати», використовуючи при цьому відокремлені означення.
В) При узагальненні знань учнів
про складне речення пропоную такі завдання:
Намалювати
схему своїх знань про складне речення.
Написати творчу роботу «Колискова для матусі», використовуючи при цьому
складні речення різних типів.
Скласти поширений план повідомлення «Складне речення»,використовуючи для
прикладу при цьому речення із творів улюбленого письменника української
літератури.
На уроках узагальнюючого характеру, з метою закріплення
учнями програмового матеріалу або для перевірки вчителем якості знань школярів
можна використати завдання тестового характеру.
Наприклад. Тема «Відокремлені члени речення».
1.Які члени речення можуть
відокремлюватися?
А)Головні.
Б)Другорядні.
В)Головні та другорядні.
2.Укажіть основну
умову відокремлення означення у реченні.
А)Означення
стосується особового займенника.
Б)Означення поширене.
В)Означення стоїть у постпозиції по відношенню до означуваного слова.
3.Укажіть речення, що ускладнене відокремленою прикладкою
із сполучником як.
А)І, як у справжнього митця, були в нього тяжкі часи неспокійного
роздуму…
Б)Я прийшов до тебе як до громадянина.
В)Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила.
4. Укажіть значення відокремленого звороту в реченні.
А
вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще
якихось невідомих рослин.
А) Приєднання.
Б)Уточнення.
В)Винятку.
5.Укажіть речення з відокремленою обставиною.
А)Незважаючи
на погану погоду, біля освітленого під'їзду театру панувало пожвавлення.
Б)Не відомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся.
В)Опріч усього, Сократ не вельми шанує самого себе.
6.Встановити відповідність між членом речення та його
відокремленням.
А)Непорушно
стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.
Б)Оптимістка за характером,
Соломія знала лише один спосіб перемогти – зробити краще.
В)І після цього перед ним хитнулись,розходячись у різні сторони, дві
дороги.
Г)Окрім груш, слив, яблунь, вишень, тут росли дуби, клени, вя'зи,тополі.
1.Додаток.
2. Означення.
3. Прикладка.
4.Обставина.
5.Підмет.
7. Робота з текстом.
1.Поснідавши
батько йшов на роботу,а я, підсукавши холоші, біг на кінець городу…2.На ліжкові
засланому простирадлом, а поверх ще й рушником пузатилося кілька кругленьких
паляничок.3. Злегка поплескавши верхівку ненька клали паляницю на рушник. 4. Аж
раптом заграє в ньому якась радісна сила буйна і непокірна. 5. Він лежав лицем
просто неба і дивився на темне небо засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці.
Укажіть речення, у яких є відокремлена обставина,виражена
дієприслівниковим зворотом.
Укажіть речення з відокремленим означенням,
вираженим дієприкметниковим зворотом.
Укажіть речення з непоширеними однорідними означеннями, які
відокремлюються.
Розділові знаки пропущено.
Робота, спрямована на розвиток в учнів
свідомого ставлення до навчання,
Вироблення в них
активної позиції в здобутті знань продовжується і в позаурочний час. Це і
заняття в предметних гуртках,участь у роботі МАН.
І місце на другому етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН у секції “журналістика” (“Журнал "Дніпро" від заснування до сьогодення”);
